Вікінги використовували літери, що називаються руни. Вони є імітацією латинських літер, які використовувалися в більшій частині Європи в епоху вікінгів. Латинські літери використовуються сьогодні у світі.
Що таке руни?
У перші століття нашої ери римляни вплинули на більшу частину Європи. Руни виникли в районах, населених германськими племенами, ймовірно, під впливом латинського алфавіту римлян. Найдавніші рунічні написи, датовані приблизно 150 роком нашої ери, особливо поширені на території сучасної Данії, Північної Німеччини та Південної Швеції.
Найдавніші руни часто зустрічаються на таких предметах, як монети, пряжки костюмів, зброя та знаряддя, і часто є іменами власника предмета або іменем людини, яка їх виготовила.
Руни – давній алфавіт
Назва рунічного алфавіту походить від його перших шести літер:
f – u – þ – a – r – k
Руна þ вимовляється як «т», а точніше як «th», звук, який ми сьогодні чуємо в таких англійських словах, як «the», «think» чи «throne».
Старший футарк мав 24 літери, тоді як молодший футарк, розроблений на початку епохи вікінгів, мав лише 16 букв.
Написи старшим футарком, викарбувані майстрами та власниками, були знайдені на монетах, брошках для одягу, зброї та знаряддях, що датуються переважно епохою князів залізного віку.
Рунічні камені епохи вікінгів були споруджені на честь могутніх правителів та їхніх героїчних досягнень. Короткі рунічні написи також зустрічаються на повсякденних артефактах із міст і ринків вікінгів.
Руни використовувалися паралельно з сучасним алфавітом до XIV століття.
Вікінги не писали на папері, вони карбували слова на камені, дереві чи залізі. Оскільки матеріали були твердими, робити заокруглення було складно, тому руни більш загострені, ніж наші літери.
Під час розкопок корабля Роскілле 6, який було знайдено під Музеєм кораблів вікінгів, археологи знайшли рунічну палицю. Деякий текст на ній було втрачено, але все ж можна прочитати таке: «Сакс викарбував ці руни, … чоловік».
Руни – це фонетичні символи, як і літери, які ми використовуємо сьогодні. Назва кожної руни починається зі звуку, який вона позначає, напр., руна m називається «манназ», що означає «чоловік» або «людина», а руна s називається «совіло», що означає «сонце».
Руни епохи вікінгів
В епоху вікінгів руни використовували лише люди, що жили в скандинавському регіоні. Вікінги, які мандрували світом, привозили з собою свої літери. Рунічні написи, зроблені вікінгами, були знайдені в Англії, Греції, Туреччині, Україні й навіть у Гренландії.
У рунічному алфавіті епохи вікінгів бракує деяких рун для вираження всіх звуків у мові. Там немає рун для звуків o, d, e та g. Натомість вікінги використовували руни, найближчі до звуку, який вони хотіли вжити. Вони могли використовувати руну u на позначення звука o, руну t на позначення звука d, руну i на позначення звука e, руну k на позначення звука g.
Назви
Усі руни мають власні назви, що походять з найдавніших рун. Схоже, що назви рун допомагали запам’ятати, який звук позначає та чи інша руна.
Нам точно відомі лише назви рун епохи вікінгів. Вісім рун зі старшого футарка, які не використовувалися в епоху вікінгів, були відтворені з англосаксонських рун.
Назви рун в епоху вікінгів
Напишіть своє ім’я рунами
Ну й наостанок. Напишімо своє ім’я рунами. Все дуже просто! Пишемо так, як читаємо, подвоєння не враховуються, великих літер немає.
Тож назва нашого бюро буде такою:
